Мій досвід

 ФОРМУВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ

Вихователь Малокатеринівського комунального дошкільного навчального закладу «Рукавичка» Малокатеринівської селищної ради Запорізького району Запорізької областіЛУК’ЯНЕНКО ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА

Для того, щоб удосконалити розум,

треба більше роздумувати, ніж заучувати.

Рене Декарт,

                                                                            французький філософ, математик

                       АКТУАЛЬНІСТЬ  ПРОБЛЕМИ

Логіка, якщо дослівно перекладати з давньогрецької, означає мова,

міркування. Якщо слово логіка використовувати як термін, то це наука про

міркування, мистецтво міркування. Логічне мислення - це вид розумового

процесу, при якому людина використовує логічні конструкції і готові

поняття.

Чи потрібно нам в повсякденному житті логічне мислення? Звичайно!

Наприклад, герой роману Артура Конана Дойля - Шерлок Холмс,

використовував дедуктивний метод, а адже дедуктивний метод заснований на

логічному мисленні і логічних висновках! Секрет багатьох щасливих людей

не в освіті, і не у великих зв'язках. До високого успіху їх привело вміння

мислити логічно, аналізувати свої дії. Важно відзначити, що логічне

мислення та уява лежать в основі практично всіх винаходів, які створило

людство. А скільки ще буде нових відкриттів, нових винаходів, нових

підходів і методів - за все це можна подякувати логічному мисленні. Можна

 навіть сказати, що логічне мислення - це основа геніальності.

Чому більшість людей мислять стандартно і шаблонно? А відповідь на це

питання дуже проста. Все це відбувається через те, що спочатку дітей у

школі, потім підлітків і вже дорослих в інститутах вчать стандартно,

шаблонно і стереотипно! На жаль, школа відучує дитину фантазувати,

абстрагувати і  розвивавати уяву, а всього навсього потрібні ввести

логічні  загадки з відповідями. А як це іноді потрібно при вирішенні будь-

яких завдань! І скільки винаходів могло бути створено, скільки відкриттів

було б зроблено, скільки геніїв було б, якби педагоги більше

приділяли увагу логічному мисленні і фантазії. Тому лише у небагатьох

дорослих добре розвинене логічне мислення.

Якщо логічне мислення, та ще й уява добре розвинені у людини, то вона

здатна творчо мислити і творчо підходити до поставлених завдань. Розвитку

логічного мислення необхідно вчитися. Потрібно вміти користуватися

логічним мисленням і уявою. Потрібно також розвивати і всіляко сприяти

розвитку логічного мислення. Адже це знадобиться в житті!

Сьогодення потребує від дитини перш за все вміти добувати і опрацьовувати

інформацію; бути завжди зрозумілим у викладі своїх думок; вміти

аргументовано довести власну точку зору і переконати в її правильності, або

висловити своє ставлення до думки інших під час дискусії; знаходити

найкоротші і правильні шляхи виправлення помилок.

Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті, Закон України

«Про дошкільну освіту» наголошує про важливість розробки нових освітніх

технологій, спрямованих на розвиток у дитини найбільш продуктивних видів

і форм мислення. Сучасні вимоги до дошкільної  освіти в Україні визначають

завдання логіко-математичного розвитку дітей та забезпечення оволодіння

вихователями методикою формування у дітей логічних умінь для подальшого

використання в практичній діяльності.

У Законі України «Про дошкільну освіту» наголошується, що: «дошкільна

освіта – це цілісний процес, спрямований на забезпечення різнобічного

розвитку дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів,

здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних

потреб.

З погляду сучасної дошкільної освіти, дітей слід навчити не тільки

обчислювати, вимірювати, розрізняти геометричні фігури, орієнтуватися в

часі, у просторі, а й учити логічно мислити, розвивати творчі здібності,

пізнавальні інтереси.

Виходячи з положень Базового компоненту дошкільної освіти, педагог має

озброїти дитину вмінням жити, сприймати життя в цілісності.Це значно

складніше, ніж окремо формувати систему знань і вмінь із математики,

природи, грамоти. Дитина не володітиме істинним світоглядом, якщо не

вмітиме цілісно сприймати світ.

Відповідно до положень Базового компоненту моє завдання сформувати у

своїх вихованців вміння міркувати, орієнтуватися в усьому, що їх оточує,

приймати самостійні рішення. В Базовому компоненті дошкільної освіти в

Україні наголошується, що сучасна українська освіта може і повинна не

тільки передавати молодшому поколінню естафету набутих людством

досвіду та знань, але й навчити його творити своє життя та вільно мислити. У

 багатьох вітчизняних та зарубіжних дослідженнях доведено, що за певних

умов навчання діти здатні опанувати логічні операції вже в дошкільному віці.

Розвиток логічного мислення – це важливий та необхідний процес мислення,

при якому людина використовує логічні конструкції та готові поняття.

Необхідно відмітити, що логічне мислення та уява лежать в основі

практичних винаходів, які створило людство. Можна навіть сказати, що

логічне мислення – це основа геніальності. Здатність логічно мислити

дозволяє розуміти що відбувається навколо, розкривати істотні сторони,

зв’язки в предметах і явищах навколишньої дійсності, вирішувати різні

завдання, перевіряти ці рішення, доводити, спростовувати словом, все те, що

необхідно для життя та успішної діяльності будь-якої людини. Розвиток

логічного мислення процес довготривалий. Кінцеве становлення відбувається

в початковій школі. Тому нам, дорослим, необхідно вже з молодшого

дошкільного віку розвивати основи логічного мислення, щоб в майбутньому

у дитини не було проблем з навчанням, щоб вона із задоволенням відвідувала

 уроки в школі та була успішною.

Питання підготовки дитини до школи, визначення завдань дошкільної і

шкільної освіти лишається дискусійним. І досі дошкільні і шкільна програми

не зовсім узгоджені між собою.
 У сучасній дошкільній освіті пріоритетним завданням є формування

психологічної готовності малюка до школи. Тобто варто не спонукати дітей

до безпосередньої навчальної діяльності, а забезпечувати підґрунтя для

оволодіння нею.

Багато педагогів не завжди приділяють достатньо уваги розвитку логічного

мислення і вважають, що всі необхідні розумові навички розвинуться з віком

самостійно. Це призводить до того, що в дитини сповільнюється зростання

розвитку логічного мислення і, як наслідок, їх інтелектуальних здібностей,

що не може не позначитися негативно на динаміці їх індивідуального

розвитку в подальшому. Тому існує об’єктивна необхідність пошуку таких

психолого-педагогічних умов, які сприяли б найбільш ефективному розвитку

логічного мислення у дітей дошкільного віку, значному підвищенню рівня

освоєння дітьми навчального матеріалу, не збільшуючи при цьому навчальне

навантаження на дітей. Одне з важливих завдань  дошкільної освіти –

створення в системі навчання таких умов, які б сприяли розвитку дитини,

розкриття його творчого потенціалу. Кожного дня  дитина повинна

 навчитися міркувати, виділяти головне, аналізувати різні факти і точки зору,

зіставляти і порівнювати їх, задавати питання і намагатися самостійно

шукати відповіді на них.

Без здатності до самостійного мислення інтелектуальний розвиток дитини

навряд чи є можливим.  Діти  з  розвиненою   логікою  швидше   запам'ято-

вують матеріал, більш  впевнені в  своїх силах, легше адаптуються  в новій

 обстановці, краще   підготовлені   до школи. Логічне мислення формується

на основі образного та є вищою стадією розвитку дитячого мислення.

Досягнення цієї стадії – складний процес,оскільки повноцінний розвиток

логічного мислення потребує не лише високої активності розумової

діяльності, але й узагальнених знань про істотні ознаки предметів і явищ

діяльності.

 Незважаючи на велику кількість досліджень з різних аспектів розвитку

логічного мислення,  дану проблему не можна вважативирішеною. Це

 спонукало мене на вибір теми дослідження « Формування  логічного

мислення дошкільників».

                         ТЕОРЕТИЧНА  БАЗА ДОСВІДУ

Праці психологiв i педагогiв довели, що розвиток логiчного мислення

вiдбувається одночасно й у взаємодiї, на основi формування в них таких

якостей : уміння видiляти суть питання (висловлення), відмежовуватися від

неiстотних деталей, тобто абстрагуватися; переходити вiд конкретної

ситуацiї до схематичної, не опускаючи нiчого iстотного, створювати

простішу модель ; видiляти iз загального твердження часткове ; робити

логiчнi висновки з посилань i застосовувати ці висновки; оцiнювати

ефективнiсть способiв рiзних обчислень, перетворень.

Теоретичні й експериментальні роботи А. С. Виготського, Ф. Н. Леонтьева,

С. Л. Рубенштейна свідчать про те, що логічне мислення, творча уява,

осмислена пам’ять не може розвиватися в дитини у результаті спонтанного

дозрівання вроджених задатків. Вони формуються протягом дитинства, у

процесі виховання, яке відіграє, як писав Л. С. Виготський «провідну роль у

психічному розвитку дитини».

Логічне мислення, на думку Г. С. Костюка, характеризується послідовністю.

«Послідовність мислення полягає в умінні людини дотримуватися логічних

його правил, не суперечити самій собі у своїх міркуваннях, доводити,

обґрунтовувати свої висновки, стежити за тим, щоб думка випливала одна з

одної, не відходити від теми міркування, дотримуватися певного плану у

викладенні думок, контролювати їх хід». Розвиток мислення дошкільника –

цілісний процес, окремі сторони якого перебувають у нерозривному

взаємозв’язку.

Вміння логічно мислити, на думку Н. А. Подгорецкой, включає в себе ряд

компонентів: уміння визначати склад, структуру і організацію елементів і

частин цілого і орієнтуватися на істотні ознаки об’єктів і явищ; уміння

визначати взаємозв’язок предмету і об’єктів, бачити їх зміну в часі; уміння

підкорятися законам логіки, виявляти на цій основі закономірності і

тенденції розвитку, будувати гіпотези і виводити наслідки з даних посилок;

вміння виробляти логічні операції, усвідомлено їх аргументуючи.

М. М. Поддьяков, вивчаючи мислення дошкільника вважає, що основним

напрямком здійснення досліджень цієї проблеми є те, що потрібно знайти і

розробити такі засоби мимовільної актуалізації уявлень, які були б доступні

дітям дошкільного віку. А також, розробити засоби, оволодіння якими

дозволило б дітям вільно оперувати своїм уявленням, та які б впливали на її

повноту, точність, ливидність утворення та кореляцію з переживаннями і

думками. Як засвідчує його досвід практичної роботи, розвитку мислення

сприяє прогрес дитини в оволодінні мовленням, розширення життєвого

досвіду. Варто застерегти, що механічне запам’ятовування різноманітної

інформації, фрагментарної та хаотичної, копіювання дорослих міркувань не

сприятливе для розвитку мислення дошкільника. Головне – формувати

мислення, спрямоване на освоєння дитиною оточуючої дійсності, як

складову творчого ставлення дитини до оточуючого .

В. О. Сухомлинський писав: «Не обрушуйте на дитину лавину знань – під

лавиною знань може бути похована допитливість. Умійте відкрити перед

дитиною в навколишньому світі щось одне, але відкрити так, щоб шматочок

життя заграв перед дітьми всіма кольорами веселки. Відкривайте завжди

щось недоговорене, щоб дитині хотілося ще раз вернутися до того, що вона

довідалася.

В. О. Сухомлинський наголошував, що справжнім можна вважати лише те

навчання, яке має спрямованість на розвиток дитини, її мислення, діяння у

 процесі пізнання, оскільки «розум не формується без розумового

напруження, без думки, без самостійних пошуків».

Ряд думок та педагогічних висновків щодо логічної поінформованості

старших дошкільників знаходимо у працях П. Блонського, який пов’язує

розвиток логічного мислення дошкільників зі збагаченням їхнього досвіду, з

пізнанням істотних ознак предметів і явищ навколишнього світу та з

прагненням до знань. «Порожня голова не міркує, – писав він. – Чим більше

досвіду і знань має ця голова, тим здатніша вона міркувати».

Д. Д. Зуєв, В. В. Краєвський вважають, що розвиток логічного мислення у

дошкільника потрібно здійснювати конкретно через навчання, виявлення та

роз’яснення логічних операцій.

К. Д. Ушинський стверджував, що дитина мислить образами, звуками,

барвами. З ім’ям К. Д. Ушинського пов’язані становлення і розвиток

педагогічної психології, як галузі психологічної науки, що вивчає

закономірності навчання і виховання. В його працях було показано, яке

значення в навчальної діяльності мають пам’ять, увага, мова, почуття,

мислення. Зокрема, він відзначав важливість розвитку логічного мислення у

дітей.  К. Д. Ушинський визначив, що «розвиток – логічного мислення – це

значить привчити дітей до послідовності, доказовості, ясності, визначеності,

самостійності і точності вираження».

Ідеї К. Ушинського про розумове виховання знайшли своє втілення у

концепціях Є. Водовозової. В книзі «Розумове і моральне виховання дітей від

 першого прояву свідомості до шкільного віку» вона розглядає розумове

виховання у тісній єдності з моральним, естетичним, фізичним. Турбота про

виховання розуму повинна перш за все полягати в удосконаленні зовнішніх

органів  чуття та у вихованні процесу уявлень. Процес сенсорного виховання

вона розглядає у зв’язку з розвитком вищих психічних функцій, пізнавальних

процесів, що сприймаються у єдності з розвитком мислення, мови, пам’яті.

Для досягнення позитивних результатів дитину потрібно вчити усвідомлено

сприймати навколишній світ у процесі активної пізнавальної діяльності,

розвивати таку важливу якість, як спостережливість: «якщо вихователь не

зумів зробити цього в ту пору, коли у дитини лише починає пробуджуватися

спостережливість до навколишнього, яка має таке величезне значення для

 психологічного життя людини, то розумові здібності дитини поступово

притуплюються, і, ставши школярем, вона буде байдуже дивитися на світ».

У педагогічних дослідженнях Ю. К. Бабанського, І. А. Барташнікової, В. П.

Бєспалько, П. Я. Гальперіна, В. В. Давидова, Є. М. Кабанова-Меллер, В. Ф.

Паламарчук розглянуті проблеми логічного мислення, методи та технології

розвитку логічного мислення, освоєння логічних операцій дітьми, їх зв’язок з

 розумовим розвитком дитини. У даних роботах даються не тільки методичні

рекомендації з розвитку логічного мислення, але і міститься велика кількість

логічних завдань, які можуть бути використані у навчанні дітей.

Дослідження, проведені під керівництвом П. Я. Гальперіна, виявили, що для

дошкільного віку поетапне формування понять відкриває більші можливості,

ніж це уявлялося раніше. Було доведено, що за допомогою методу

поетапного формування розумових дій розвиток логічних операцій можливо

вже в дошкільному віці.

Можливість засвоєння логічних знань і прийомів дітьми дошкільного віку

 перевірялася в психолого-педагогічних дослідженнях В.С.Аблова, Є.Л.

Агаєва, Х.М. Веклірової, А.А. Любінського, Л.Ф. Обухової, Н.Г. Салминої,

Т.М. Тепленької . У роботах даних авторів доводиться, що в результаті

правильно організованого навчання дошкільники швидко набувають навички

логічного мислення: уміння узагальнювати, класифікувати і аргументовано

обґрунтовувати свої висновки. В.Г.Бейлінсон, М.М.Поспєлов вважають, що

логічні прийоми є невід’ємною частиною наук, основи яких включені в зміст

освіти, тому у дітей автоматично розвивається логічне мислення на основі

заданих образів. Інший підхід виражається в думці частини дослідників про

те, що розвиток логічного мислення тільки через вивчення навчальних

предметів є малоефективним, такий підхід не забезпечує повноцінного

засвоєння прийомів логічного мислення і тому необхідні спеціальні

навчальні курси з логіки (Ю.І. Верінг, Н.І. Ліфінцева, В.С. Нургалієв, В.Ф.

Паламарчук).

Слід зазначити, що багато вітчизняних та зарубіжних дослідників вважають

логічні та математичні операції взаємопов’язаними. Так, Піаже стверджував,

що формування математичних операцій передбачає формування логічних

операцій (хоча це не означає, що формування числа переноситься у сферу

 логіки). Число можна розглядати як синтез класів і логічних відношень в

одному операційному цілому.

У дослідженні Н. І. Непомнящої також доведено, що стійкість і дієвість

математичних умінь дошкільнят залежать від синтезу різного змісту в

 цілісній математичній дії. Вона пропонує в змісті математичної освіти

дошкільнят замінити просте відношення «предметна дія» – «операція з

числом» на складнішу структуру: предметні дії чи ситуації; загальні

математичні поняття (множина, рівність, ціле, частина та ін.); логічні

операції; дії з числом.

Американський  професор, викладач літератури мічиганського коледжу,

доброволець програми розвитку критичного мислення, Девід Клустер

стверджує, що мислити  можна в будь – якому віці: не лише у студентів, а і в

дошкільників достатньо для цього життєвого досвіду.

Актуальність  цього висловлення  безперечна. Адже дошкільний  вік –

сприятливий і значущий період для виявлення  та розвитку творчого

 потенціалу особистості.  У цьому віці формується комплекс цінностей,

якостей, здатностей, потреб особистості, що лежать в основі її творчого

ставлення до дійсності.

 Разом з тим, єдиного підходу як організувати

навчання щодо вирішення питання з розвитку  логічного мислення у

дошкільників ,  у педагогічній теорії немає.

 1.     ПРАКТИЧНА ЗНАЧУЩІСТЬ ДОСВІДУ

Головною метою нашого дошкільного закладу є виростити здорову, творчу,

інтелектуально розвинену дитину; забезпечити гармонійний розвиток

особистості кожної дитини, враховуючи її здібності, нахили, психологічні та

 індивідуальні особливості.

Дитячий садок працює за освітньою програмою розвитку « Я у світі », яка

передбачає створення сприятливих умов для особистісного становлення і

творчої самореалізації кожної дитини та формування в неї життєвої

компетентності.

Програма «Я у світі », що стосується формування логіко-математичної

компетентності дошкільника, передбачає здатність здійснювати:

класифікацію геометричних фігур, предметів та множин; серіацію за

величиною, масою, об’ємом, розташуванням у просторі, часі; обчислення та

вимірювання кількості, відстані, довжини,  ширини, висоти, об’єму,  маси,

часу.

Базовий компонент дошкільної освіти особливу увагу приділяє логіко-

математичному розвитку дитини, тобто йдеться про якісні зміни, які

відбуваються з розвитком уміння здійснювати математичні та логічні

операції, а саме: класифікацію, серіацію, вимірювання та обчислення. Що

означає кожна із них? Серіація – упорядкування об’єктів за ступенем

інтенсивності однієї чи кількох ознак;

Класифікація – вміння подумки поділяти предмети на класи за їхніми

найсуттєвішими ознаками;

Вимірювання – порівняння однієї величини з іншою, прийнятою за одиницю;

Обчислення – здійснення підрахунків, розв’язування задач.

Оволодіння прийомами логічного мислення сприяє формуванню в дитини

цілісної картини світу й активізує пізнавальні здібності, вміння

розмірковувати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, обгрунтовувати

свою думку, робити прості умовисновки. Принциповою особливістю 

програми є логізація математичного змісту.

Моя робота з розвитку логічних умінь дітей полягає у створенні відповідних

 умов для формування в дошкільника пізнавальної активності: вправляння в

умінні досліджувати, трансформувати, експериментувати та моделювати

різні за величиною, кількістю та просторовим розміщенням об’єкти;

використання мислитель них операцій і логічних прийомів; здійснення

вимірювань та елементарних обчислень.

Відповідно програми «Я у світі», моя мета сформувати  компетентного

дошкільника з логіко-математичного розвитку, який вміє:

      порівнювати, зіставляти, аналізувати, виробляти власні судження;

      знаходить кілька варіантів розв’язання проблем;

      знає основні числа, здійснює розрахунки, розв’язує прості арифметичні

          задачі;

      здійснює серіацію предметів за величиною, масою, об’ємом,

          розташування в просторі, перебігом подій у часі;

      класифікує геометричні фігури, предмети та їх сукупності за якісними

          ознаками та кількістю;

      вимірює кількість, довжину, ширину, висоту, об’єм, масу, час.

      проявляє інтерес до математичної діяльності;

      знає співвідношення між одиницями часу, вміє визначати час за

          годинником;

      прагне самостійно розв’язувати логіко – математичні задачі.

Беручи до уваги вище зазначені задачі компетентного випускника дитячого

садка, а також вимоги та завдання Базового компонента, Державної освітньої

програми «Я у світі » ,  можна  визначити такі головні напрямки формування

логічного мислення.

1.      Формування прийомів розумових дій ( аналізу, синтезу, узагальнення,

          класифікації):

2.      Виділення ознак предметів( форма, розмір, колір, матеріал тощо);

3.      Порівняння предметів за спільними та відмінними ознаками;

          визначення істотних ознак групи предметів.

4.      Розвиток словесно – логічного мислення: вживання логічних

сполучників: і, або; розуміння понять: кожен, один з, хоч би один, усе,

 деякі, і тому подібне; робота з умовиводами: істинні та хибні

умовиводи.

5.      Формування вміння слухати і виконувати інструкцію дорослого.

6.      Розвиток дрібної моторики, тактильного, слухового, зорового

          сприйняття.

Метою моєї роботи є створення ситуації успіху для розвитку особистості

дитини; надати можливість кожному вихованцеві відчути радість досягнення,

усвідомлення своїх здібностей, віру у власні сили; допомогти дитині зрости в

умовах успіху; дати відчути радість від здолання труднощів; допомогти

зрозуміти, що задарма в житті нічого не дається, завжди необхідно докласти

зусиль. І тоді успіх супроводжується відчуттям радості та задоволення від

діяльності, виникає почуття компетентності.

Розвиток логічних здібностей дітей дошкільного віку – одна із актуальних

проблем сучасності. Діти з розвиненою логікою  швидше запам’ятовують

 матеріал, більш  впевнені в  своїх силах, легше адаптуються  в новій

обстановці, краще підготовлені до школи.

При цьому важлива не стільки наявність логічних вмінь і знань, скільки

здатність використовувати їх у різних життєвих ситуаціях, розсудливо

 поводитися, проявляти високу пізнавальну активність, кмітливість,

гнучкість, мислення, самостійність  суджень,  поводитися  компетентно,

відповідно до своїх вікових можливостей, індивідуального та життєвого досвіду.

Значно важливіше , щоб сучасний дошкільник міг звертатися до своїх

логічних і математичних умінь у ході освоєння широкого світу, зокрема

співвідносити інформацію з фактами власної біографії, орієнтуватися в

просторі, відчувати рух, характеристики часу, засвоювати основні закони

буття: зміну дня і ночі; визначати своє положення серед об’єктів природи,

предметів та людей; знаходити схоже і відмінне, опановувати дії об`єднання,

 упорядкування, групування предметів, діяти свідомо, з відчуттям

доцільності зробленого, з розумінням зв’язку причин та наслідків. 

Вважаю, що питання формування логічної компетентності є принциповим

для особистісно орієнтованої моделі компетентного випускника дитячого

садочка.

5. ОПИС ВЛАСНОГО ДОСВІДУ

Сьогодення передбачає створення умов для особистісного становлення і

творчої самореалізації кожної дитини та формування в неї життєвої

компетентності. Введення компетентності як пріоритетної категорії в

дошкільну освіту означає підготовку дитини до реалій життя, вміння жити в

соціумі, користуватися отриманими знаннями.

В моїй практиці нерідко трапляється так, що дитина, здавалося б, чудово

підготовлена до школи, а вчиться в першому класі не  дуже успішно. Це

відбувається тому, що навчаючи умінням і навичкам – читати, писати,

рахувати, часто забуваємо про необхідність розвивати здібності, і,

насамперед, логічне мислення.

Я маю сформувати в своїх вихованців уміння міркувати, орієнтуватися в

усьому, що їх оточує, належно оцінювати життєві ситуації, приймати

самостійні рішення, аргументувати свої міркування, помічати і розкривати  

 причинно-наслідкові    зв’язки в довкіллі.

Необхідною умовою досягнення таких результатів виступає розвиток у

дитини елементів логічного мислення як найважливішого чинника, що

забезпечує ефективність її подальшого навчання в школі, успішність у

професійній підготовці та житті.

Логiчне мислення є могутнiм засобом успiшного навчання й виховання,

необхiдною умовою досягнення позитивних результатiв.

Логiчне мислення – це вибiркове емоцiйно-пізнавальне ставлення

особистостi до предметiв, явищ, подiй навколишньої дiйсностi, а також до

відповiдних видiв людської дiяльностi. Тут виступаютъ в єдностi об’єкт

логiчного мислення, що має захоплюючi, привабливi сторони, i є суб’єкт, для

якого ці сторони життєво важливі.

Iншими словами, уміння дитини  щось побачити, здивуватися, захопитися,

захотіти негайно зрозумiти, що, чому i як вiдбувається, знайти в собi сили,

щоб вiдшукати вiдповiдi на цi запитання, не вiдступити перед труднощами, а,

дiставши вiдповiдь, знову прагнути вперед, у незвiдане – все це, разом узяте,

i є логiчне мислення. Зі свого досвіду, логiчне мислення емоцiйне, воно дарує

радiсть творчості, радiстъ пiзнання, воно міцно пов’язане з гостротою

сприймання навколишнього свiту, увагою, пам’яттю, мисленням i волею.

Логічно мисляча дитина уже має свою маленьку позицію, намагається

 аргументувати свою думку,знає значення слів, формулює свої

думки й відстоює свої погляди в дискусії. Вміє слухати й чути

співрозмовника, логічно міркувати й робити правильні умовиводи;

перевіряти гіпотези, аналізувати аргументацію опонента, свої й чужі

помилки, робити на їхній основі правильні висновки. Така людина розуміє

 закон імовірності, вміє ухвалювати обдумані, зважені, розумні рішення,

оцінювати бажані й небажані наслідки певних дій. Вона здатна чітко ставити

завдання, планувати свою діяльність, демонструвати гнучкість розуму і

готовність до сприйняття нових ідей. Знання логіки сприяє культурному та

інтелектуальному розвитку особистості.

               Чотири  етапи розвитку логiчного мислення:

– Зацікавленість – це найелементарнiше мислення, яке за певних

ситуацiй оволодiває дітьми, але при змiнi ситуацiї швидко зникає. Цей стан

розвитку мислення пов’язаний з новизною предмета, який може й не мати

особливого значення для дитини.

– Допитливiсть –  прагнення маляти проникнути за межi побаченого,

розширити свої знання, дiстати вiдповiдi на запитання, що виникають пiд час

навчання. На цьому етапi для дітей характернi емоцiї здивування, почуття

радостi вiдкриття. Вони самi прагнуть вiдповiсти на запитання: чому?,

прагнуть розширити свої знання.

–  Пiзнавальне мислення – ще вищий етап розвитку дитини. Таке мислення

пов’язане з намаганням дитини самостiйно розв’язати  проблемне питання. В

центрi уваги – проблема, а не готовi знання. Дитина  напружує думку,

вольовi зусилля, виявляє емоції.

– Теоретичне мислення  – характеризується спрямованістю дитини не лише

на глибоке i мiцне засвоєння знань, пiзнання закономiрностей i опанування

теоретичних основ, а й на застосування їх на практицi. Теоретичне мислення

виникає  тодi, коли формуються науковi погляди, переконання, стiйкий

свiтогляд.

Усi цi етапи розвитку логiчного мислення змінюються, взаємо проникають,

 пов’язуються мiж собою, часом спiвiснують в єдиному актi засвоєння знань,

пiзнаннi нового.

Я вважаю, що головними умовами розвитку логiчного мислення  є :

1.    Розуміння дитиною змiсту i значення виучуваного.

2.    Наявнiсть нового як у змiстi виучуваного, так i в самому пiдходi

                   до його розгляду.

3.    Емоцiйна привабливiсть навчання. Треба прагнути, щоб здобуті 

знання викликали в дітей емоцiйний вiдгук, активізувати їх

моральнi, iнтелектуальнi та естетичнi почуття.

Чому важливе логічне мислення? Тому, що воно приводить до

правильного рішення без допомоги інтуїції та досвіду. Роблячи помилки та

навчаючись на них, діти  опановують правила логічного мислення й

користуються ними щодня. Це так звана інтуїтивна логіка, неусвідомлене

використання законів логіки, або те що називають, природним здоровим

глуздом.

Сучасні діти прагнуть цікавитися всім, що сьогодні відбуваєься в світі. З

 кожним роком діти стають зацікавленіші, відвертіші, розкутіші. Їм

подобається на занятті не просто слухати, а й бути активними  учасниками

навчального процесу: ставити запитання, обговорювати проблеми, брати

інтерв’ю, приймати рішення, придумувати, фантазувати. Як  педагог, я

повинна постійно організовувати на своїх заняттях таку діяльність, щоб

навчання було успішним, а здобуті  знання –  якісними.  Мені  хочеться, щоб

на занятті панувала атмосфера творчості, відчуття пошуку, духовної свободи,

 результативності. Тому я у роботі зі своїми дітьми постійно намагаюсь

побудувати  навчальний  процес  так, щоб діти проявляли живість уявлення,

 фантазію, могли  порівнювати та асоціювати, спиратися на інтуїцію та

підсвідомість.

Кожна дитина має до чогось певні здібності. Моє  завдання – відшукати

розумові здібності і розвивати їх. Адже в майбутньому житті стануть у

пригоді міцна пам’ять,  увага, логічне   мислення. Усе це розвивається під час

 виконання  різних  пізнавальних  завдань. Важливо  на  занятті 

використовувати проблемні завдання. Наявні в них суперечності викликають

дискусію, спонукають до роздумів, пошуків і певних висновків.

Головною умовою при цьому є розуміння дитиною змісту і значення

виучуваного. Дитині має бути зрозумілою мета завдання. І тоді вона зможе з

інтересом виконувати дуже багато нецікавої, але потрібної роботи. Чим

 молодший вік, тим цікавіші слід давати завдання.

Мої спостереження переконливо показали, що розвиток логічного мислення

найбільш активно відбувається у процесі організованого навчання : заняття з

математики і  провідної діяльності дошкільнят – грі.

За концепцією  О.О. Давидович, В.Г. Зака, А.В. Белошиста, М.І. Моро,

математика займає провідне місце.  Вона відточує розум дитини, розвиває

 гнучкість мислення, вчить логіці. Математика – це глибоко логiчна наука.

Введення дитини навiть у початкову елементарну математику абсолютно

неможливе без достатнього рiвня розвитку логiчного мислення. Головне –

створити умови для самостійного пошуку дітьми вирішення завдань,  не

пропонувати при цьому ніяких готових способів, зразків вирішення.

Допомогти дитині оволодіти такими розумовими вміннями, як :

-        абстрагування,

-        аналіз,

-        синтез,

-        порівняння,

-        класифікація,

-        узагальнення,

-        кодування

-        декодування.

Такі вміння дозволять легко освоювати нове,розвинути самостійність і

активність мислення, сформувати елементарні навички алгоритмічної

культури мислення. Саме математика надає сприятливу змогу виховання

волі, працьовитості, наполегливості у подоланні труднощів, затятості у

досягненні цілей.

Сьогодні математика надає значний вплив в розвитку інших наук і практики,

є базою науково-технічного прогресу і є важливим компонентом розвитку

елементів логічного мислення.

Що може змусити дошкільника замислитися, почати міркувати над тим чи

іншим логічним завданням, питанням, задачею, коли ці завдання не є

обов’язковим для нього? В жодному разі, не примушення. Вважаю, що

основним джерелом спонукання дитини до розумової праці на заняттях

може бути інтерес.

Привертаю дитячу увагу за допомогою різних засобів:

- яскравого оформлення групи, 

-незвичайного вступного слова,

-залучення казкових героїв ( завдання з казковими сюжетами, ігри подорожі).

Важливо, щоб діти, не втратили інтерес та почуття задоволення, які виникли

у них на занятті. Саме в іграх розпочинається невимушене спілкування

дитини з однолітками, у процесі гри в дітей виробляється звичка

зосереджуватися, працювати вдумливо, самостійно, розвивається увага,

пам’ять, мислення.

Логічні ігри і вправи є одним із засобів формування в дітей  логічного

мислення.  Логічні завдання дозволяють дітям на доступному математичному

матеріалі, в опорі на життєвий досвід, будувати правильні судження без

попереднього теоретичного освоєння самих законів і правил логіки. У

процесі логічних вправ діти практично вчаться порівнювати математичні

об’єкти, виконувати найпростіші види аналізу й синтезу, установлювати

зв’язки між родовими й видовими поняттями.

Логічні ігри добре поєднуються із навчанням. Включення в заняття логічної

гри та ігрових моментів призводить до того, що процес навчання стає

цікавим і захоплюючим, створює бадьорий, спрямований на працю настрій в

дітей, перетворює подолання труднощів на успішне засвоєння нового

матеріалу. Логічні вправи в ігровій формі надзвичайно корисні. Завдяки

логічним іграм вихователь може естетично оформити навчальний матеріал, а

дитина емоційно сприймає  його. Логічні вправи залучають пасивних дітей

до систематичної розумової праці, дають змогу дитині відчути успіх,

повірити в свої сили. Ігри важливо проводити систематично і цілеспрямовано

на кожному занятті, починаючи з елементарних ігрових ситуацій, поступово

ускладнюючи і урізноманітнюючи їх у міру нагромадження в дітей знань,

вироблення вмінь і навичок, засвоєння правил гри, розвитку пам’яті,

виховання кмітливості, самостійності, наполегливості.

Логічні ігри можна використовувати для ознайомлення дітей з новим

матеріалом та для його закріплення, для повторення раніше набутих уявлень,

умінь та навичок, розвитку основних прийомів мислення, розширення

кругозору. Систематичне використання ігор підвищує ефективність

навчання, а при недостатньому використанні гри знижується активність  та

 інтерес дітей до навчання.

Логічні  ігри і вправи  слід розглядати як один із видів творчої діяльності, що

 тісно пов’язаний з іншими видами навчальної роботи. Тому використання

логічних завдань під час занять математики є не лише бажаним, а навіть

необхідним елементом навчання математики та розвитку логіки у дітей.

Систематичне використання на заняттях математики спеціальних задач і

завдань, спрямованих на розвиток логічного мислення, розширює

математичний кругозір дітей і дозволяє більш впевнено орієнтуватися в

найпростіших закономірностях навколишньої їхньої дійсності й активніше

використовувати математичні знання в повсякденному житті. «Головна

задача навчання математиці, причому із самого початку, – учити міркувати,

учити мислити», – писав педагог-новатор А.А. Столяр.

Тому я поставила перед собою мету – розкрити суть і значення розвитку

логічного мислення дошкільнят та розробити тематику занять з

використанням таких методів і прийомів, які допоможуть навчати дітей

оперувати логічними судженнями і поняттями.

 Бажання батьків, якомога раніше навчити дитину мислити.  Тому я в своїй

роботі роблю акцент на розвиток логічних умінь у дошкільнят, тобто йдеться

про якісні зміни, які відбуваються з розвитком уміння здійснювати

математичні та логічні операції.        Логіко – математичну освіту в своїй

роботі я спробувала розглянути, як засіб формування життєвої

компетентності дошкільника. Я намагалась розглянути дошкільника, як

активного суб’єкта, який не є стороннім спостерігачем або пасивним

слухачем, а докладає власних зусиль для того, щоб зрозуміти чого варто

уникати, а чого прагнути, як досягти успіху і що для цього потрібно.

Важливим чинником на початку роботи з формування логічного мислення це

створення   відповідних  умов:

      надаю дітям максимум свободи;

      заохочую ініціативність, креативність;

      заняття повинно викликати позитивні емоції;

      заохочую кожну дитину;

      не загострюю увагу на невдачах;

      з появою перших ознак утоми або втрати інтересу до заняття ,

          припиняю його;

      у роботі використовую казкові сюжети, елементи змагань, ігри-

           подорожі;

      спонукаю дітей розмірковувати, пояснювати свої дії;

      якщо дитина зіткнулася з труднощами, знаходжу разом з нею спосіб  

          виконання завдання;

      нові завдання подаю у вигляді відкриття;

      новими поняттями ознайомлюю у вигляді взаємозв’язку з предметами

          навколишньої дійсності;

      навчаю дітей робити вибір та власний висновок;

      збагачую взаємозв’язок між усіма сферами розвитку.

Свою роботу з дітьми на заняттях спрямовую на вирішення таких завдань:

- навчити дітей логічно мислити;

- робити правильні висновки, доводити розпочату роботу до кінця;

- використовувати різні прийоми вирішення завдання;

- легко і швидко використовувати набуті знання у різних життєвих ситуаціях.

Розпочала  роботу над розвитком  мислення у дітей якомога раніше – ще в

молодшій групі. Щоб зробити мислення дітей нестандартним, навчаю  дітей

 міркувати самостійно.

«Подумай, доведи, порівняй, відгадай, зроби висновок» – так доцільно

налаштовувати  дітей, прагнучи розвинути  їхній інтерес до логічних завдань.

До занять з математики я добираю вправи стимулювання пізнавальної

активності . При цьому даю дітям можливість вільно висловлювати свої

припущення, а потім  логічно  аналізувати і відбирати правильні відповіді.

  Для  розвитку логічних  навичок намагаюся добирати цікавий і пов’язаний

із життям матеріал, що спрямований на формування життєвих компетенцій

дітей, наприклад:

      дидактичні та сюжетні ігри;

      задачі у віршах;

      логічні вправи;

      задачі-жарти;

      ребуси;

      ігрові та цікаві ситуації;

      корисні вправи «Цікава математика», «В королівстві Математики».

Такі нестандартні завдання передбачають оригінальне розв’язування, вибір

раціональних способів дослідження, порівняння, а також потребують від

кожної дитини   активності, гнучкості мислення.

Під час проведення занять використовую ігрову форму, поєдную 

індивідуальну роботу дітей з колективною роботою в групах, заохочую  дітей

самостійно створювати аналогічні завдання та ігри, оскільки це допомагає

глибше осмислити матеріал, що опрацьовується. Включаю логічні ігри

математичного змісту, які виховують у дітей пізнавальний інтерес, здатність

до творчого пошуку, бажання і вміння вчитися. Незвичайна ігрова ситуація з

елементами проблемності, характерними для кожної цікавої задачі, завжди

викликає інтерес у дітей. Цікаві завдання сприяють розвитку в дитини вміння

швидко сприймати пізнавальні завдання і знаходити для них вірні рішення.

Діти починають розуміти, що для правильного вирішення логічного завдання

необхідно зосередитися, вони починають усвідомлювати, що така цікава

задачка містить в собі якийсь «підступ» і для її вирішення необхідно

зрозуміти, в чому тут хитрість.

В молодшій групі проводжу ігри на розвиток пам`яті, уяви, сенсорних

здібностей:

«Зоопарк» (складання силуетів тварин з геометричних фігур), «Прикрасимо

для мами серветку» ( зорова пам’ять, орієнтування на площині);   «Домалюй

фігуру», «На яку фігуру схожий предмет», «Підбери пару», «Веселі ґудзики».

Дітям подобаються головоломки з лічильними паличками, які  виховують

бажання проявляти розумове напруження, зосереджувати увагу на проблемі,

а так само розвивають логіку думок, міркувань і дій. Із задоволенням

виконують завдання з кольоровими паличками: знайди та покажи паличку

такого ж кольору , знайди всі жовті (червоні, сині, інші) палички,  знайди всі

палички такої самої довжини, візьми по одній паличці різного кольору,

знайди і покажи саму коротку (довгу) паличку, назви її колір,  візьми дві

палички і знайди серед них довгу (коротку), розклади палички за кольором,

візьми дві палички одного кольору, які вони по довжині?, побудуй килимок,

щоб смужки були одного кольору,  побудуй килимок так, щоб всі смужки в

ньому були різного кольору.  Під час виконання дитиною цих завдань

нескладно з’ясувати, як вона  засвоїла кольори.

Продовжуючи роботу з розвитку логічного мислення пропоную дидактичні

вправи які використовую на заняттях математики в середній групі:

–  «Логічні казки», «Казки про фігури», Гра «Чарівні перетворення»

(геометричні фігури перетворити на якісь предмети – чоловічків, тварин,

фантастичні істоти та на інші смішні фігури ), «Лабіринт» (знайти ходи між

заплутаними лініями), «Хитрі намистинки» (встановивши закономірність

розташування чисел у рядку, дописати ще кілька), «Цікаві фігури» (знайти

точку на фігурі, починаючи з якої можна обвести всю фігуру, не відриваючи

руки і не повторюючи жодної лінії двічі.)

Дітям шостого року життя пропоную  ігри на розвиток логічного мислення:

«Логічні ланцюжки» (простежити, як змінюються числа на першому

малюнку; використати цю закономірність під час заповнення порожніх

кілець ланцюжків на наступних малюнках);«Магічні квадрати або знайди

дев`ятого» (Знайти закономірність у розташуванні цифр, фігур або предметів,

а потім заповнити порожню клітинку .); «Збери картинку», «Розфарбуй

фігури», « Засели квартири», «Розташуй цифри»

З метою активізації пізнавальної діяльності,  на кожному занятті застосовую

елементи інтерактивних технологій, творчі проблемні завдання, що

забезпечують розвиток логічних здібностей і якостей, які перебувають у

стадії формування.

У старшому дошкільному віці  основну увагу приділяю  розвитку у дітей

умінь самостійно аналізувати різні об’єкти, предмети, порівнювати їх,

узагальнювати. З цією метою використовую 6-10 об’єктів. Різноманітні

вправи сприяють вдосконаленню уміння класифікувати предмети; виділяти

їх істотні ознаки, підставу класифікації і сериації; простежувати зміни в

розташуванні об’єктів у зв’язку із зміною підстави класифікації або сериації.

Пропоную розкласти бруски або кубіки по висоті, потім по товщині, за

кольором. Кожен предмет при цьому займає певне місце залежно від

наявності в нім тієї або іншої якості. Діти виділяють різноманітні властивості

об’єктів, проявляючи при цьому самостійність в оцінці, віднесенні об’єктів

до певного класу.

Найбільш успішна дидактична гра «Кольорові обручі». Особливої уваги

приділяю організації  дидактичних ігор з дітьми. Їх проводжу  щодня,

незалежно від видів запланованих навчальних занять.  Прикладом різних

видів дидактичних ігор є такі: «Збери в кошики», «Що, де?», «Покажи

стільки ж», «Швидше називай», «Гра з паличками», «Яка цифра зникла?»,

«Хто більше назве?» , «Яка фігура зайва?», «Магазин іграшок»,

«Розв’яжи приклади», «Знайди помилку», «Знайди моє місце»

Позитивного результату ,в розвитку логічного мислення дітей , я досягла ,

використовуючи блоки Дьенеша  та палички Кюізенера.Добре малята

граються в « Чайник – на столі начальник», «Ваза для фруктів», « Три сна

кота Тихона», «Дружні блоки», «Чарівні двері», «Знаки – символи», «На

златом крыльце». Хід ігор майже однаковий , але зміст і складність завдань

різні.Усі логіко – математичні ігри потрібно розглядати як певну систему  з

поступовим ускладненням завдань. Діти опановують різними розумовими

 вміннями, важливими як в плані підготовки до навчання математики, так із

точки зору загального інтелектуального розвитку. До їх числа відносяться

вміння  аналізувати, абстрагувати, порівнювати, класифікувати,

узагальнювати, кодувати – декодувати. У спеціально розроблених іграх і

вправах з блоками у малюків розвиваються елементарні навички

 алгоритмічної культури мислення , здатність виробляти дії в думці. За

допомогою логічних блоків діти тренують увагу,пам’ять , сприйняття. Вони

дають можливість внести  у  розвиток  дітей від оперування однією

 властивістю предмета до оперування двома, трьома і чотирма

властивостями. Характеристикою таких ігор є те, що вони не мають чітко

визначеного місця в системі роботи з дітьми. Їх завжди можна запропонувати

дошкільнику , щоб потренувати його пам’ять, увагу, сприйняття.Важливо

пам’ятати , що розумові вміння , як і всі інші вміння, виробляються в процесі

багаторазових вправ. При цьому кількість цих вправ для різних дітей різна.

Треба пам’ятати  про те, що дорослий повинен бути рівноправним учасником

ігор  або вправ, здатним , як і дитина , помилятися, і не поспішати вказувати

дітям на помилки, а надавати їм можливість виправляти самим. На основі

логічних блоків я розробила ігровий матеріал.

Захоплюючі завдання з математики на розвиток мислення, уваги, пам’яті

які дозволяють враховувати вікові та індивідуальні особливості дітей, їх

схильності, можливості, рівень підготовки.

Але дані завдання не обмежують дитину у свободі творчості, вони

розвивають просторові уявлення, уяву, конструктивне мислення,

комбінаторні здібності, кмітливість, кмітливість, винахідливість,

цілеспрямованість у вирішенні завдань.

Звичайно,  кожного заняття підбираю своїм вихованцям що-небудь

неординарне, цікаве, «примусити» дітей розмірковувати, щоразу, обдумуючи

заняття, намагаюсь перетворити його на час спілкування,  мислення,   діалог.

Дуже важливо підібрати посильні для дітей завдання, відповідні їх

можливостям, розвитку.  Часто буває, що навіть здібна дитина не хоче

слухати завдання, не те що розв`язувати, а тому доцільно використовувати

зовнішню цікавість. Цього можна досягнути, якщо заняття буде схоже на

казку.

Саме така форма дозволяє вдало ввести дітей у світ математики. Бажання

допомогти улюбленому герою, який потрапив у біду,  прагнення розібратися

в казковій ситуації – все це стимулює розумову діяльність дитини.

При складанні завдань треба домагатися, щоб поведінка казкових героїв

відповідала сюжету казки: допомогти Попелюшці потрапити на бал, Герді

знайти Кая, Червону Шапочку уберегти від вовка, поросятам побудувати

будиночки, лісовим мешканцям бути в рукавичці і не розірвати її.   Симпатії

дітей на стороні позитивних героїв. Добро торжествує, зло покаране,

 негативні якості висміюються. Казкові завдання продовжують виховувати

дітей.

Необхідно зацікавити дітей завданнями, надати їм фантастичність, магічність

 але які  розвивають логіку, міркування, підвищують активність думки.

На мій погляд, необхідно, щоб кожне нове завдання логічного змісту,

спонукало дитину до розвитку мислення, вміння думати, знаходити

правильне рішення даної проблеми. Тому намагаюсь  роботу побудувати

таким чином, щоб у процесі її як найбільше використовувалась наочність:

демонстраційний матеріал, таблиці,  картки , лабіринти. Коли я проводжу з

 дітьми логічні вправи, то роботу організовую таким чином, щоб кожна

дитина мала матеріал для виконання вправи. У процесі роботи перед кожною

дитиною ставиться проблемне питання, або створюється проблемна ситуація.

Дітям дається можливість для висловлювання своїх думок, поглядів. Я

прагну наприкінці кожного завдання підвести дитину до певного висновку та

допомагаю  їм сформулювати його.

Отже, добираю такі завдання, які б сприяли формуванню у дітей прагнення

здобувати знання, бажання мислити, доводити й аргументувати власну

думку, елементарну критичність мислення, уміння уникати логічних

помилок, уміння використовувати набуті знання в інших видах діяльності.

Моє завдання  на занятті – включити всіх дітей в активне і систематичне

засвоєння програмного матеріалу. Вважаю доцільно використовувати

індивідуальний підхід при проведенні занять , який дає можливість не тільки

допомогти дітям в засвоєнні програмного матеріалу, але і розвинути їх

інтерес до  заняття. Індивідуальні картки забезпечують активну участь всіх

дітей в загальній роботі, що веде за собою розвиток їх розумових здатностей,

уваги, попереджає інтелектуальну пасивність у окремих дітей, виховує 

наполегливість, цілеспрямованість  і  інші  вольові  якості.

Проводжу заняття за типами: індивідуальне, групове та в парах.

Таке поєднання дозволяє навчити дитину слухати не тільки вихователя, а і

своїх однолітків. Спілкування з однолітками набагато простіше для дитини,

ніж спілкування з дорослими. Робота у групах, парах не дає можливості

розгубитися слабшим, кожний починає вірити у свої власні сили.

На сьогодні для мене є показником, коли діти вміють  дискутувати, доводити

власне твердження, володіння достатнім словниковим запасом, перенесення

знань, умінь і навичок у нові ситуації, прояв  критичності і незалежності

суджень, здатність фантазувати, виявляють допитливість, винахідливість,

 здатність висувати гіпотези, знаходити несподівані асоціації, проявляти

самостійності.

По можливості використовую діяльнісний метод навчання, при якому діти

виступають у ролі активних шукачів інформації, дослідників, доповідачів,

співрозмовників. Отримуючи мінімум готових фактів, діти виявляють

максимум активного творчого пошуку. Це заняття – подорожі, у космос, ліс, 

на іншу планету, шукання скарбів. Така робота сприяє глибокому засвоєнню

знань, розвитку пізнавальних інтересів, креативному збагаченню особистості.

Намагаюся якнайчастіше в процесі заняття задавати дітям такі питання:

– Як ти вважаєш?

– Чи згоден ти з думкою товариша?

– Як іще можна відповісти на це запитання?

– Чому не можна сказати інакше?

– Як зміниться відповідь, якщо ми змінимо умову?

– Порівняйте відповіді товаришів і виберіть кращу на вашу думку.

Чому  вибрали саме цю?

Вчу дитину відстоювати свою думку, оперувати  різними варіантами

доведення, використовуючи такі мовленнєві звороти: «Це правильно тому,

що…»; «Я переконаний, бо…»; «Я впевнений у тому, що…»;  «Я сумніваюся

через те, що…»; «Я не згоден з цим, бо…»; «Я думаю інакше, бо….».

Внаслідок цього  дитина вчиться вирішувати проблемні ситуації, робити

певні висновки, приходити до логічного висновку, активна  впродовж

заняття.

Повсякденно займаючись з дітьми, помітила, що мислення дитини не

спонтанний процес, а процес опанування дитиною системи знань у

 спілкуванні з вихователем й у постійному вправленні своїх розумових

здібностей.

Хочу відмітити, що важливим є не стільки логіко – математичні уміння

дошкільника самі по собі, скільки його здатність використовувати їх у різних

життєвих ситуаціях, розсудливо поводитися, проявляти високу пізнавальну

активність, кмітливість, гнучкість мислення, самостійність суджень. Діти

повинні розуміти, що набуті ними знання їм дійсно потрібні і навчилися

ними користуватися.

1.          ОЧІКУВАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ

Важливим кроком в моїй роботі стало обстеження дошкільників. З’ясовуючи

вміння дітей логічно мислити, я орієнтувалась на те, що саме вони знають з

математики, як розуміють вислів «логічно мислити» і якими вміннями та

навичками користуються при вирішенні того чи іншого завдання.

Обстеження дітей проводились на основі вміння логічно мислити під час

математичних завдань, логічних задач, вправ, індивідуальних карток. У

процесі дослідження я спостерігала за поведінкою дітей, їх зацікавлювали

нестандартні задачі, питання, завдання – лабіринти, індивідуальні

математичні завдання, віршовані задачі, ігри – головоломки.

Під час обстеження сформованості рівня життєвої компетенції, були

запропоновані завдання для молодшої групи: об`єднай фігури за кольором,

знайти коротшу доріжку до будинка, гра «Лабіринт», підібрати предмети за

формою; для дітей середнього віку: викласти з лічильних паличок фігуру і

предмет, згрупувати предмети за однією якістю, порівняти множини; в

старшій групі  використовувала  дидактичні ігри «Кольорові обручі»,

«Друдли», «Знайди дев`ятого» і т.д. У своєму дослідженні я керувалася

такими умовами підбору завдань: відповідність програмі й віковим вимогам;

послідовність і поступовість; чіткість формулювання вихідного питання й

практичного завдання; наочність.

Результати мого обстеження показали наступне:

Молодша  група

 на початку року : низького рівня- 38%, середнього рівня -62%,

 в кінці року: низького- 0, середнього 35%, достатнього рівня – 62%,   

 високого -3%.

 Середня група

на початку навчального року : низького-0, середнього – 52%,

достатнього – 48%;

в кінці року: середнього рівня дітей 30%, достатнього рівня – 45%, високого

– 25%.

У дітей шостого року життя показники знань

 на початку року  були такими : низького рівня -0, середнього рівня – 28%,

достатнього – 45%, високого – 27%;

в кінці року  : середнього рівня 0%, достатнього – 55%, високого – 45%.

Відсоток дітей з високим рівнем логіко-математичних знань зріс після

 застосування індивідуального підходу формування пізнавальної активності

 дітей засобами логічних вправ.

Беручи  до уваги аналіз вивчення моєї  роботи з розвитку логічного мислення

роблю висновок:

1.    У дітей значно виріс рівень логічних знань, умінь, навичок;

2.    Дошкільники активно прагнуть здобувати різноманітні знання,

         докладають власні зусилля, щоб висловлювати власні думки,  

         чітко та вільно користуються логічними нормами;

3.    У  дітей сформувалось позитивне ставлення до розвитку у них

                    логічно мислительної активності .

4.    Обрані шляхи , сприяли тому, що  діти володіють засобами

логіко-математичної компетентності.

5.    Впровадження логічних ігор та вправ  на

заняттях є ефективними, привабливими та цікавими  методами і

прийомами формування логічного мислення у дітей. Крім того,

  логічні ігри та вправи дають можливість дітям більше

можливості для засвоєння нових знань , ніж звичайні заняття.

Що заважає успішному розвитку логічного мислення у дитини?

Але останнім часом , я все частіше відзначаю у дітей проблеми з побудовою

логічних міркувань, труднощі в аналізі предметів і ситуацій. Мислення дітей

 часто хаотичне, їм важко зосередитися на чомусь одному, вони здатні

говорити одразу на кілька тем, але при цьому не в змозі заглибитися в

предмет обговорення. Найчастіше вони можуть тільки переказати почуте, але

не в змозі його проаналізувати. Мова йде про так зване «кліпове» мислення –

як про результат надмірної завантаженості дітей продуктами інформаційних

технологій та телебачення. Проводячи багато часу перед монітором

комп’ютера або екраном телевізора, де одні сюжети через хвилину змінюють

інші, інформація подається хаотично і поверхнево, дитина втрачає здатність

до логічного аналізу і концентрації, що, природно, веде до загального

зниження рівня розвитку інтелекту.

                     

      Ігрові вправи з використанням  

          дидактичного матеріалу

            «Палички Кюїзенера»

                              Вправа «Привіт, паличко»

Мета: Ознайомити дітей з паличками, що містяться в наборі, та вчити

визначати їх колір.

Матеріал : набір паличок фігурки зайчика, білочки

Хід.

Перед грою на стіл викладається купкою палички.

- Ви ще не знайомі з паличками, тоді слухайте!

В одному далекому казковому лісі разом із звірами та птахами живуть

кольорові палички. Усі хочуть з ними дружити, адже кольорові палички

знають багато ігор і вміють перетворюватись на різні предмети – вони

завжди допомагають тому, хто потратив у скруту. А ще палички вміють

добре лічити. На галявину до паличок пришли зайчик і білочка. Давай разом

з ними познайомимося з паличками.

Вихователь бере паличку і запитує якого вона кольору. Якщо малюк

правильно називає колір, то він забирає паличку собі. Якщо ж дитина не

може визначити колір вихователь називає колір, але паличку ставить до

купки інших на столі. Потім бере наступну паличку. Гра закінчується коли

малюк познайомиться з усіма десятьма паличками.

                              Гра-конструювання «Поїзд»

Мета: розвивати у дітей уявлення про колір та вміння його називати,

уявлення про довжину та вміння порівнювати смужки за довжиною,учити

дітей розуміти поставлене завдання та вирішувати його самостійно.

Матеріал: набір кольорових паличок, силует паровоза за кількістю

дітей, іграшки для обігравання сюжету.

Хід.

Кожна дитина будує на столі поїзд: приєднує до паровозу вагони,

Починаючи з самого короткого до найдовшого. Педагог обговорює з дітьми,

якого кольору вагони, якої довжини. Дорослий пропонує дітям обіграти

конструкцію.

            Гра-конструювання «Парканчики високі і низькі»

Мета: розвивати у дітей уявлення про колір, вміння називати його,

уявлення про висоту та довжину, уміння порівнювати предмети за

висотою, довжиною; формувати у дітей навички самооцінки і самоконтролю.

Матеріал: будинки однієї висоти, набір паличок (по 6 шт. червоного, світло-

зеленого, коричневого та жовтого) за кількістю дітей.

Хід.

Педагог просить дітей побудувати паркан для будиночків, звертає увагу

дітей, що на дахах будинків написані цифри. Дітям потрібно підібрати

палички відповідно до кольору даху та написаній цифрі і побудувати

паркан.

Педагог обговорює з дітьми, який паркан високий, а який низький, підводить

до самостійного висновку: чим більше число на даху будинку, тим вище

паркан.

Гра-конструювання «Драбинка широка і драбинка вузька»

Мета: розвивати у дітей уявлення про колір, вміння називати кольори,

уявлення про ширину та товщину («товстий», «худий», «тонкий»); вчити

дітей вирішувати поставлені завдання самостійно.

Матеріал: набір паличок (по 2 оранжеві, блакитні, фіолетові, а для

перекладин по 3-4 коричневого та червоного), силуети худої та товстої

людини за кількістю дітей.

Хід.

Педагог звертає увагу дітей на те, що перед ними дві різні людини – одна

товста, а інша худа, - і пропонує їм побудувати для них драбинку.

Вихователь підводить дітей до висновку, що для худої людини потрібна

вузька драбинка, а для товстої – широка. Діти мають самі зробити висновок:

чим коротші палички (чим менше число), тим вужча драбинка.

                  Гра-конструювання «Мости через річку»

Мета: розвивати у дітей окомір, уявлення про еталони кольору, уміння

порівнювати предмети за шириною та довжиною і оперувати словами

«широкий», «вузький», «довгий», «короткий»; вчити дітей розуміти

поставлене завдання і виконувати його самостійно.

Ігрові завдання: вчити дітей організовувати сюжетно-рольову гру «Переправа

через річку».

Матеріал: набір кольорових паличок ( по 3 світло-зеленого, коричневого,

жовтого кольорів, малюнок довгої звивистої річки, ширина якої змінюється,

силуети різних видів транспорту.

Хід

Педагог знайомить дітей з поняттям «ріка», «ширина ріки», розповідає якими

бувають мости через ріки.

Потім пропонує дітям побудувати мости через річку: широкі і вузькі, довгі і

короткі. Діти з допомогою силуетів, що зображують різні види транспорту,

перевіряють чи достатньо широкі мости, чи можуть машини роз’їхатись і

роблять висновки.

                                       Вправа «Одна за одною ставай»

Мета: Вчити дітей порівнювати величину паличок та будувати послідовність

ряду за їх висотою.

Матеріал: набір паличок за кількістю дітей.

Хід.

- Сьогодні в лісі веселі спортивні змагання: зайчик змагається з стрибків в

довжину, а білочка – зі стрибків по деревах. А кольорові палички теж

захотіли брати участь в естафеті з бігу. Для цього їм потрібно вишикуватись

за зростом – від найнижчої до найвищої. Давайте їм допоможемо: вишикуємо

палички.

Кожна дитина шикує свою команду «за зростом». Для порівняння полички

прикладають одна до одної. Коли команди вишикувані вихователь просить

дітей порівняти послідовність кольорових паличок, для чого ставить

запитання:

- яка паличка стоїть першою?

- яка паличка стоїть останньою?

- паличка якого кольору розташована за коричневою, червоною, фіолетовою,

темно-зеленою?

- яка паличка стоїть перед блакитною, білою, чорною?

- яка паличка стоїть між червоною і коричневою, коричневою і темно-

зеленою?

                  Вправа «Як довідатись про ім’я кольорової палички»

Мета: вчити вимірювати довжину кольорових паличок за допомогою однієї

(найменшої), з’ясувати взаємозв’язок між кількістю, числом і цифрою, що

його позначає.

Матеріал: набір паличок за кількістю дітей.

Хід.

Вихователь запитує, чи вміють діти лічити. Якщо ні, то в цьому нам

допоможуть кольорові палички. У кожної палички є своє ім’я. Той, хто

довідається про імена всіх паличок, легко і швидко навчиться лічити.

- Ім’я найкоротшої білої палички - один і позначається цифрою «1»

(дорослий показує картку з цифрою 1)

- Як же довідатись про імена решти паличок?

- Потрібно кожну наступну паличку виміряти за допомогою білої. Кількість

білих паличок підкаже ім’я наступної кольорової палички.

Вихователь пропонує дітям дізнатись ім’я червоної палички. Для цього

потрібно із білих паличок скласти паличку такої самої довжини, як червона.

- Скільки білих паличок знадобилось?

- Отже, із двох білих паличок можна скласти одну червону, її ім’я - два, що

позначається цифрою «2».

Так само визначаються «імена» решти кольорових паличок.

                                      Вправа « Число і колір»

Мета: вчити дітей відбирати палички потрібного кольору та числового

значення за словесною вказівкою дорослого, підвести дітей до висновку, що

у кожного числа є свій колір.

Матеріал: набір кольорових паличок, силует потягу.

Хід.

Педагог будує вагончики із чотирьох білих паличок, пропонує дітям замінити

чотири білих палички однією: «Якого вона кольору?». Діти прикладають до

білих смужок коричневу та пояснюють, що число 4 позначається

коричневою паличкою, тому що вона такої ж довжини, як 4 білих.

Таким чином діти дізнаються імена інших кольорових паличок. Потім

будують вагончики одномісні, двомісні, трьохмісні, і. т. д.

                             Вправа « Мандрівка на поїзді»

Мета: вчити дітей відбирати палички потрібного кольору та числового

значення за словесною вказівкою; розвивати окомір; закріпити поняття «який

по рахунку» та вміння орієнтуватися в просторі; вчити вирішувати завдання

самостійно.

Матеріал: набір кольорових паличок, силует паровоза.

Хід.

Педагог:

- Діти чи любите ви мандрувати? Тоді відгадайте на чому ми відправимось у

мандрівку:

 В полі драбина лежить,

 Будинок по драбині біжить. (Поїзд)

- То ж давайте підготуємо свої поїзда у дорогу. Складіть поїзд із паличок-

вагонів від найкоротшої до найдовшої.

- Виклали? Поїхали.

Педагог пропонує дітям відповісти на запитання:

- скільки всього вагонів?

- яким по рахунку стоїть блакитний вагон?

- якого кольору 4 вагон?

- який по рахунку вагон, що стоїть між білим і світло-зеленим?

- якого кольору вагон лівіше жовтого? Правіше фіолетового?

                                     Вправа «Чарівна драбинка»

Мета: вчити будувати послідовність ряду з кольорових паличок за їхньою

довжиною,закріпити поняття числовий ряд, знайомити з поняттям склад

числа.

Матеріал: набір кольорових паличок.

Хід.

- Зайчик до новорічних свят вирішив прикрасити ялинку, а як дістатись

верхівки не знає. Як ми можемо йому допомогти? (діти пропонують

збудувати з кольорових паличок драбинку)

Діти будують драбинки за правилами (правила подаються в порядку

збільшення складності):

1. Від білої палички з послідовністю збільшення довжини кожної сходинки

(кількість сходинок визначається відповідно до можливостей дітей) на один.

2. Під диктовку:

- знайди паличку один та поклади її перед собою;

- під паличкою один поклади паличку два;

- під паличкою два поклади паличку три (і т. д. залежно від того, яку цифру

вивчаєте).

3.Від будь-якої заданої палички вгору або вниз.

4. Під диктування дорослого:

- поклади паличку один,

- під нею паличку два,

- знайди паличку довжина якої дорівнює довжині паличок 1 і 2,поклади її під

червоною,

- знайди паличку довжина якої дорівнює довжині паличок 3 і 1 . Яка це

паличка? (коричнева, 4). Поклади її під паличкою три.

Можна запропонувати дитині, користуючись тим же правилом, самостійно

дібрати решту паличок до драбинки.

В кінці гри вихователь підводить дітей до висновку, що кожна наступна

сходинка довша від попередньої на одну білу паличку «один».

ІГРИ З ЛОГІЧНИМИ БЛОКАМИ   

                 ДЬЄНЕША

Гра "Знайди мене"

 знайди всі фігури червоного кольору (жовтого, синього);

 знайди всі фігури квадратної форми (круглої, трикутної, прямокутної);

 знайди всі великі фігури (маленькі)

 знайди всі товсті фігури (тонкі)

 знайди всі фігури не червоного кольору (не жовтого, не синього);

 знайди всі фігури не квадратної форми (не круглої, не трикутної, не

прямокутної);

 знайди всі не великі фігури (не маленькі)

 знайди всі не товсті фігури (не тонкі)

Порівняння властивостей предметів

Гра "Що зайве?"

 синій коло, жовтий квадрат, синій прямокутник (загальний ознака - синій

колір);

 синій круг, червоне коло, синій трикутник (загальний ознака - форма

кола)

Гра "Частування"

Дитина пригощає свої іграшки "печивом" (фігурами). Лялька любить кругле

печиво, амишка квадратне, або мишка хоче маленьке печиво, а жираф -

велике. Подібним чином "печиво" ділиться також натовста-тонка. Щодо

кольору: лялька любить сині "сливи", ведмедик - червону "малину", а мишка

жовтий "сир".

Гра "Знайди пару"

Викладіть перед дитиною вертикальний ряд фігур. Запропонуйте дитині

кожній фігурі підібрати пару за певною ознакою, наприклад :

 великий синій квадрат постає в пару з маленьким синім трикутником

(фігури об’єднані кольором);

 великий жовтий квадрат встає у пару з великим червоним квадратом

(фігури об’єднані розміром);

аналогічно - для форми і товщини фігур

Гра "Паровозик"

Запропонуйте дитині побудувати "паровозик", але "вагончики" потрібно

скласти в певному порядку, наприклад:

 чергуємо "вагончики" за кольором, наприклад : червоний - жовтий,

червоний - жовтий. (варіанти: чергуємо по формі: круглий - квадратний,

розміру: великий - маленький, по товщині: товстий - тонкий);

 "вагончики" повинні бути однакові за кольором, але різні за формою;

 "вагончики" повинні бути однакові за розміром, але різні за кольором;

 "вагончики" повинні бути однакові по формі, але різні за розміром і т. д.

Гра "Всередині-зовні"

Намалюйте велике коло. Запропонуйте дитині скласти всередину кола фігури

одного кольору (червоний), а зовні розташувати фігури іншого кольору

(жовтий). Об’єднуйте фігури та іншими ознаками (всі великі - всі маленькі,

всі круглі - все трикутні, і т. д.)

Гра "Склади картинку"

Запропонуйте дитині скласти з фігур яке-небудь зображення: ялинку,

ведмедика, машину.

Гра «Прикрасимо ялинку намистом» навчає порядковому рахунку,

прищеплює вміння розбиратися в схемах, а також розвиває абстрактне

мислення дитини.

Для роботи потрібно підготувати зображення ялинки, логічні фігури і картки

з символами. Мета гри полягає в тому, щоб прикрасити ялинку п’ятьма

рядами бус.

Кожний ряд налічує три буси. На картці цифра позначає порядковий номер

нитки. Прикрашати ялинку потрібно зверху вниз. За схемою необхідно

прикрасити перший ряд намистом. Наприклад, великий синій круг,

маленький синій трикутник і великий синій квадрат. За аналогією

розміщуємо залишилися намисто. При цьому заштрихований гурток вказує

на місце розташування намистини на нитці.

Гра «Магазин» розвиває у малят уміння міркувати, аргументувати і

доводити власний вибір.

У процесі гри знадобляться логічні фігури і картки з малюнками різних

предметів. Дитина уявляє собі, що він приходить в магазин дитячих іграшок.

Для покупки товару використовуються спеціальні гроші - логічні фігури. На

одну купюру дозволяється придбати тільки один товар. Правила покупки

полягають у тому, що можна купити ту іграшку, в якій є тільки одна

властивість логічної фігури. Батьки можуть ускладнити завдання для дитини

з вибору іграшки. Наприклад, враховувати при покупці іграшки дві

властивості логічної фігури.

Гра «Художники» вчить малюків порівнювати властивості предметів і

розвиває його естетичні здібності. Для гри заздалегідь приготуйте логічні

фігури, спеціальні ескізи картин і додаткові деталі для оформлення картини.

Дитина повинна намалювати картину за ескізом. Батьки з малюком

вибирають ескіз, фонову папір, необхідні деталі і логічні фігури на картині. В

процесі роботи малюк повинен враховувати багато особливості, щоб

намалювати картину правильно. Наприклад, якщо деталь пофарбована, то

потрібно використовувати об’ємну фігуру. Контур деталі вказує на

застосування плоскої фігури. Коли картина повністю складена, необхідно

придумати її назву і розповісти, що на ній зображено.

Набір «Давайте разом пограємо» рекомендується використовувати для

індивідуальної самоосвіти малюків або для колективних ігор в дитячих

установ.

      ЗАВДАННЯ ПРИ ПЛАНУВАННІ НАВЧАЛЬНО- ВИХОВНОЇ

РОБОТИ З ДІТЬМИ У ФОРМУВАННІ ЛОГІКО – МАТЕМАТИЧНОЇ

                                        КОМПЕТЕНЦІЇ

1.Вивчення індивідуальних особливостей та рівня сформованості

математичних уявлень у дітей.

2.Розроблення та встановлення матеріалізованих засобів наочності , що

дають змогу індивідуалізувати завдання та забезпечити продуктивність

роботи всіх дітей.

3.Заохочувати дітей до оволодіння математичними знаннями, впевненості у

своїх силах, незалежності.

4. Стимулювати у дітей логіко – математичний розвиток.

5. Розвивати здібності дітей до співробітництва, уміння бути в злагоді з

вихователями  та іншими людьми.

6.Розвивати мовлення дітей і навички спілкування.

7.Дозволяти дітям залишатися дітьми , щоб вони могли почувати себе

 комфортно  і природно у процесі навчання.

 ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЛОГІКО – МАТЕМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ

                                  У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

1.Диференціація якісних та кількісних характеристик предметів.

2.Уміння порівнювати множини предметів.

3.Уміння виділяти та класифікувати властивості та ознаки предметів за

   різною  основою.

4.Уміння розрізняти невеликі множини предметів

5.Уміння встановлювати відмінності «більше», «менше», «порівну» без

   використання лічби.

6.За мовною вказівкою дорослого з предметами у зовнішньому плані.

7. Серіація предметів розміщення в порядку зростання  чи складання за якою

– небудь ознакою.

8.Уміння порівнювати предмети шляхом взаємно однозначного групування.

9. Самостійно у зовнішній мовній формі з опорою на премети чи зображення.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ВЗАЄМОДІЇ  З ДИТИНОЮ У ФОРМУВАННІ

                ЛОГІКО – МАТЕМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ

1.Хваліть за успіхи і не сваріть за помилки.

2.Не поспішайте підказувати.

3. Не вдається – пропустіть завдання, але обов’язково поверніться до нього.

4. Усе вдається – чудово! Хай малюк пояснить чи доведе правильність свого

    розв’язку.

5.Кожна інтелектуальна гра має викликати лише радість.

6.Якщо малюкові щось не вдається і він не хоче продовжувати будь- яку гру 

або виконувати певне завдання , у жодному разі не примушуйте його робити

 це .

7.Враховуйте індивідуальні особливості малюка. Коли дитина має свою

логіку розв’язання задачі, яка часто – густо буває дуже цікавою й

оригінальною, не можна зупиняти дитину, краще запитати : «Чому ти так

вважаєш?»

Завдання з математики на розвиток  логічного мислення

Завдання №1. 

1)Пропиши рядок одиниць.

2)Пропиши рядок двійок.

3)Розв’яжи приклади:

         1+1=                            2-1=

4) На галявині ріс один гриб.

Після дощу виріс ще один.Скільки грибів виросло на галявині?

5) На гілці висіло два яблука.Одне впало. Скільки залишилось?

 Завдання  №2

1)Пропиши цифру 3.

2)Запам’ятай 3=2+1      3=1+2

3)Порівняй:

1…2            1…1

2…1            1…3

3…1            2…3

2…2            3…3

4) В акваріумі плавало дві червоні рибки й одна жовта. Скільки рибок

плавало в акваріумі?

5)На ялинці сиділо три снігура. Два влетіло. Скільки залишилось?

Завдання №3

Запиши й заповни пропуски:

 1,…,3          3,2,…       

 1,2,…          3,…,1

…,2,3           …,2,1

2) Запиши приклади :

Три без двох.

Два без одного.

Один збільшити на стільки ж.

Один збільшити на два.

3) Встав знак:

1…2=3         2…1=1

3…1=2         2…1=3

4)Використовуючи числа 1,2,3 склади та запиши приклади.

5) У хлопчика було 3 цукерки. Дві цукерки він подарував. Скільки цукерок

стало у хлопчика?

Завдання №4

1)Запиши й заповни пропуски:

1,2,…,4             …,3,2,1

1,...,3,4              4,3,…,1

1,2,3,…             4,…,2,1

2) Встав пропущені числа:

4-…=2                 4-…=4

3+…=4                 0+…=2

…-2=1                 3-…=0

…+2=4                1+…=2

2-…=1                 4-…=1

3) У вазі стояло чотири троянди червоного та білого кольору. Три  білих.

Скільки червоних троянд?

4)У Петра було три марки. Тато купив ще одну. Скільки марок стало в Петі?

Завдання №5

1)Пропиши рядок п’ятірок.

2) Намалюй п’ять квадратиків та стільки ж трикутників. Кружечків на один

менше, чим трикутників.

3) Запам’ятай: 5=4+1      5=3+2        5=2+3     5=1+4

4) Порівняй:

5…2           5…5

4…3           0…5

3…1           3…4

5…4           2…5

2…2           3…5

5) На пристані було 5  пароплавів. Два пішли в море. Скільки пароплавів

залишилось?

Завдання №6

1)Встав пропущенні числа:

5-…=3              2+…=5

…+4=5             …+2=4

…+3=5             3-…=0

5-…=4              5-…=1

3-…=1              …+2=3

2-…=2              5-…=0

2)Ваня піймав три ляща,дві плотви й одного жука. Скільки рибок піймав

Ваня?

3) На тарілці лежало 5 пиріжків з рисом та м’ясом. З рисом було 4 пиріжка.

Скільки пиріжків було з м’ясом?.

4) Запиши числа по порядку:

Від двох до п’яти;

Від п’яти до трьох;

Від одного до п’яти;

Від п’яти до одного.

Завдання №7

1)Запиши приклади:

П’ять без двох;

Два та три;

Два збільшити на стільки ж;

П’ять зменшити на один;

Чотири збільшити на один; до нуля добавити чотири;

Від чотирьох відняти три.

2)На крижині було п’ять пінгвінів. Три впливли. Скільки пінгвінів

залишилось?

3)У Тіни було чотири груші. Половину вона з’їла. Скільки груш залишилось

у Тіни?

4) Які два числа потрібно скласти щоб отримати п’ять?

5) Запиши числа :

Більше одного,але менше п’яти;

Менше чотирьох,але більше двох;

Більше трьох ,але менше п’яти;

Менше п’яти ,але більше трьох.

Завдання №8

1)    Пропиши рядок шісток.

2) Рахуй та пиши :

від одного до шести;

від шести до одного;

від двох до шести;

від шести до чотирьох;

від трьох до шести.

3) Запам’ятай: 6=5+1    6=4+2      6= 3+3    6=1+5    6=2+4

4) Порівняй:

1…2      6…5     6…2       1…6     1…4

6…6      4…3      6…4      0…6     3…5

5) У їжачка було 5 грибочків. Він знайшов ще один. Скільки грибочків стало

у їжачка?

Завдання №9

1)Запиши сусідів чисел: 7,5,2  

2)Встав пропущені числа:

3+…=8                 7-…=3

8-…=1                  8+…=8

…+7=8                 …-6=2

…-4=4                  4+…=6

6+…=8                 0+…=3

3) Запиши два числа, з яких можна скласти число 8.

4) Розв’яжи приклади:

8-5+1-4+7-3+4-6+5=

1+5-4+6-7+1+3-2+5=

5)Дітям купили чотири пари чобіт. Скільки лівих чобіт  купили дітям?

            ІГРОВІ    ЗАВДАННЯ

     НА РОЗВИТОК ЛОГІЧНОГО

                 МИСЛЕННЯ

           У ДОШКІЛЬНИКІВ

                         ІГРОВЕ ЗАВДАННЯ № 1

Тема: Сюрприз від Томки.

Мета: Ознайомити дітей з об'ємними кольоровими паличками Кюїзенера,

звернути увагу на те, що всі палички об'ємні, різнокольорові, різної довжини;

формувати уявлення про те, що з них можна викласти різні предмети або

створити невеличку картину; розвивати мислення, фантазію, дрібну моторику

руки; виховувати інтерес до чогось нового,незвичайного

                      ІГРОВЕ ЗАВДАННЯ № 2

Тема: Кольорові фігурки

Мета: Продовжувати знайомити дітей з паличками Кюїзенера, вчити дітей за

допомогою кольорових паличок викладати геометричні фігури( квадрат,

трикутник, чотирикутник) з однакових і різних паличок, закріплювати кольори,

 розвивати увагу, мислення.

                     ІГРОВЕ ЗАВДАННЯ № 3

Тема: А що вміють кольорові палички...

Мета: Продовжувати знайомити дітей з паличками Кюїзенера, вчити

«оживляти» картинки способом накладання,  розвивати логічне мислення,

дрібну моторику  руки; виховувати бажання долати труднощі і досягати

позитивних результатів, радіти за свою виконану роботу і товаришів.

                   ІГРОВЕ ЗАВДАННЯ № 4

Тема: Друзі кольорових брусочків

Мета: : Ознайомити дітей з плоскими паличками, звернути увагу на їх колір і

довжину, запропонувати порівняти їх з об’ємними паличками Кюїзенера:

відмітити їх спільні і відмінні ознаки, надавати дітям можливість прояву

самостійності у пошуку вирішення поставленого завдання, розвивати мислення,

виховувати самостійність, посидючість, вміння оцінювати свою виконану

роботу.

               ІГРОВЕ ЗАВДАННЯ № 5

Тема: Кольорові доріжки

Мета: Продовжувати ознайомлювати дітей з площинними кольоровими

паличками, вчити викладати кольорові доріжки з кількох паличок за вказівкою

вихователя (різні і однакові), удосконалювати знання математичних понять

«довгий», «короткий», розвивати пам’ять, мислення, виховувати інтерес до ігор

з кольоровими паличками.

                 

            ІГРОВЕ ЗАВДАННЯ № 6

Тема: Кольорові драбинки

Мета:  Вчити дітей будувати з кольорових паличок драбинки, закріпити поняття

"горизонтальний", "вертикальний",розвивати у дітей уявлення про колір, вміння

називати кольори, уявлення про ширину та товщину («товстий», «худий»,

«тонкий»); вчити дітей вирішувати поставлені завдання самостійно

            ІГРОВЕ ЗАВДАННЯ № 7

Тема: Маленька Біла паличка.

Мета: Формувати в дітей уявлення про те, що кожному числу відповідає свій

колір, формувати елементарні поняття про склад числа. , закріпити кольори,

поняття «великий», «малий», продовжувати вчити слухати казковий твір і

розуміти його зміст.

    

          ІГРОВЕ ЗАВДАННЯ № 8

Тема : Розділи блоки.

Мета: розвинути вміння розбивати множину по одній властивості на 2

підмножини, виробляти логічну операцію «не».

Матеріал: логічні блоки, 2 іграшки

Зміст:

На підлозі або на столі, на відстані метра одна від одної, розташовані іграшки:

Буратіно і Незнайко. Вони зібралися будувати для себе будинки з блоків, але

посварилися через, бо не можуть розділити блоки між собою. Дорослий

пропонує дітям помирити Буратіно і Незнайку й допомогти їм розділити блоки

так, щоб у Незнайки опинилися всі червоні.

Після виконання завдання діти розповідають, які блоки у Незнайка (всі червоні)

і які у Буратіно (всі не червоні).

Якщо діти при характеристиці блоків Буратіно починають називати кілька

кольорів (жовті і сині), дорослий говорить, що потрібно відповідати одним

словом. Якщо діти відповідають не вірно, він ще раз звертає їхню увагу на

блоки Незнайки (всі червоні) і пропонує назвати одним словом всі блоки у

Буратіно на відміну від тих, які у Незнайки.

При повторенні вправи,змінюється властивість, за якою діти розбивають слово:

розділити блоки так, щоб у Буратіно опинилися всі трикутні, або так, щоб у

Незнайки були всі жовті.

Спочатку правила поділу блоків пропонує дорослий, а потім – його обирають

діти.

            ІГРОВЕ ЗАВДАННЯ № 9

Тема «Чарівний мішечок»

 Програмні завдання: Закріплювати знання дітей про геометричні фігури, 

вміння вгадувати предмети на дотик .

Матеріал: Мішечок, набір блоків Дьєнеша.

Хід гри:

Всі фігурки складаються в мішок. Попросити дитину на дотик дістати всі круглі

блоки (всі великі або всі товсті). Потім всі квадратні, прямокутні, трикутні.

             ІГРОВЕ ЗАВДАННЯ № 10

Тема «Що зайве?»

 Програмні завдання: Вправляти дітей в класифікації геометричних фігур за

кольором, формою, величиною, товщині.

 Матеріал: Набір блоків Дьєнеша.

Хід гри: Викладіть на стіл три фігури. Дитині потрібно здогадатися, яка з фігур

зайва і за яким принципом (за кольором, формою, розміром або товщині).

              ІГРОВЕ ЗАВДАННЯ № 11

 Тема «Вгадай колір»

Програмні завдання: Вчити дітей виділяти та називати окремі властивості

блоків.

Матеріал: набір блоків.

Хід гри: Кожна дитина вибирає вподобаний йому блок. За сигналом ведучого

«червоний (синій, жовтий)» діти піднімають блоки названого кольору.

Аналогічно проводитися вправа на виділення інших ознак – форми, розміру ,

товщини.

              ІГРОВЕ ЗАВДАННЯ № 12

Тема«Давайте познайомимося»

Програмні завдання: Вчити дітей у виділенні і знанні властивостей блоків.

Матеріал: Набір блоків Дьєнеша.

Хід гри: Діти стають в коло, у кожного в руках свій блок. Блоки «оживають»,

«розмовляють» один з одним. Щоб познайомитися, потрібно назвати «повне

ім'я» блоку, тобто перерахувати всі властивості товщину, величину, колір,

форму.

              ІГРОВЕ ЗАВДАННЯ № 13

            

Тема«Знайди не схожу фігуру»

Програмні завдання: Закріплювати знання дітей про геометричні фігури.

Розвивати вміння відрізняти фігури по одному, двом, трьом ознаками.

Розвивати у дітей мовленнєву активність, швидкість мислення.

Матеріал: Набір блоків Дьєнеша.

Хід гри:

Покладіть перед дитиною будь-яку фігуру і попросіть її знайти всі фігури, які не

такі, як ця, за кольором (розміром, формою, товщиною).

            ІГРОВЕ ЗАВДАННЯ № 14

Тема «Намисто»

Програмні завдання: Закріплювати знання дітей про геометричні фігури,

кольорі.

Матеріал: Мішечок, набір блоків Дьєнеша, кольорова нитка для намиста.

Хід гри:

Викладіть перед дитиною ряд фігур, чергуючи їх за кольором: червоний,

жовтий, червоний... (можна чергувати за формою, розміром і товщині).

Запропонуйте зробити намисто, як ці. Продовжити ряд за зразком.

  ІГРОВЕ ЗАВДАННЯ № 15

Тема «Продовж ряд»

Програмні завдання: Закріплювати знання дітей про геометричні фігури,

кольорі, величині, товщині. Розвивати мислення.

Матеріал: Набір блоків Дьєнеша.

Хід гри:

Викладаємо на столі ланцюжок з блоків Дьєнеша, щоб поруч не було фігур

однакових за формою та кольором (кольором та розміром; за розміром і

формою, по товщині і кольору тощо). Пропонуємо дитині продовжити ряд

фігур.

       ІГРОВЕ ЗАВДАННЯ № 16

Тема «Знайди скарб»

Програмні завдання: Вдосконалювати знання дітей про геометричні фігури, їх

кольорі, величині, товщині. Розвивати мислення.

Матеріал: Набір блоків Дьєнеша.

Хід гри:

Викладаємо перед дитиною 8 логічні блоки Дьєнеша, і поки він не бачить, під

одним з них ховаємо «скарб» (монетку, камінчик, вирізану картинку тощо).

Дитина повинна задавати вам навідні запитання, а ви можете відповідати тільки

«так» або «ні»: «Скарб під синім блоком?» - «Ні», «Під червоним?» - «Ні».

Дитина робить висновок, що скарб під жовтим блоком, і розпитує далі про

розмір, форму і товщину. Потім «скарб» ховає дитина, а вихователь задає

навідні запитання.

Потім у цю гру можуть грати самі діти, змагаючись у знаходженні скарбу.

     

       ІГРОВЕ ЗАВДАННЯ № 17

Тема«Розклади фігури»

Програмні завдання: Вправляти дітей в класифікації блоків за двома, трьома,

чотирма ознаками. Розвивати мислення.

Матеріал: Набір блоків Дьєнеша.

Хід гри:

Викладаємо в ряд 5-6 будь-яких фігур. Пропонуємо дітям побудувати нижній

ряд фігур так, щоб під кожною фігурою верхнього ряду виявилася постать іншої

форми (кольору, розміру, товщини).

       ІГРОВЕ ЗАВДАННЯ № 18

Тема«Скільки?»

Програмні завдання: Розвивати уміння виділяти властивості

геометричних фігур (колір, величину, товщину). Закріплювати рахунок від 1 до

10, вправляти в умінні ставити запитання. Розвивати мислення, увагу, пам'ять,

мову.

Матеріал: логічні блоки Дьєнеша.

Хід гри:

Діти діляться на дві команди. Вихователь розкладає логічні фігури в будь-якому

порядку і пропонує дітям придумати питання, що починаються зі слів

«Скільки...». За кожну правильну питання - фішка. Виграє команда, яка набрала

більшу кількість фішок. Варіанти запитань: «Скільки великих фігур?» «Скільки

червоних фігур в першому ряді?» (по горизонталі), «Скільки кругів?» і т. д.

                      ІГРОВЕ ЗАВДАННЯ № 19

Тема «Розсели мешканців»

Програмні завдання: Розвивати вміння класифікувати й узагальнювати

геометричні фігури за ознаками, вміння читати кодове позначення. Вправляти в

рахунку. Розвивати орієнтування в просторі, увагу, логічне мислення.

Матеріал: Набір блоків, 4 - поверховий будинок, зображений на ватмані, кодові

картки.

Хід гри: Блоки живуть в коробці, їм там тісно і темно. Давайте їх поселимо в

цей затишний 4 – поверховий будинок. Для кожної фігури визначено поверх,

номер квартири, зазначений на кодовій картці. Діти розселяють жильців.

                      ІГРОВЕ ЗАВДАННЯ № 20

Тема«Парканчики високі і низькі»

Мета: розвивати у дітей уявлення про колір, уміння називати його;

закріплювати уявлення про взаємозв’язок між кольором палички і відповідним

числом та цифрою; формувати уявлення про довжину і висоту,вміння

порівнювати предмети за висотою,довжиною; формувати у дітей навички

самооцінки і самоконтролю.

Матеріал: малюнки із зображенням однакових за висотою будинків з дахами

червоного, світло-зеленого, коричневого та жовтого кольорів, набори паличок

(по 6 шт. червоних, світло-зелених, коричневих та жовтих) за кількістю дітей.

Хід вправи

Педагог просить дітей побудувати паркани для будиночків, звертає їхню увагу,

що на дахах будинків написані цифри. Дітям потрібно підібрати палички

відповідно до кольору даху, написаної цифри та побудувати з них паркан.

Педагог обговорює з дітьми, який паркан високий, а який низький, підводить до

самостійного висновку: чим більше число на даху будинку, тим вищий паркан.

                      ІГРОВЕ ЗАВДАННЯ № 21

Тема «Мости через річку»

Мета: розвивати у дітей уміння порівнювати предмети за шириною та

довжиною, оперувати словами «широкий», «вузький», «довгий», «короткий»;

розвивати у дітей окомір.

Матеріал: набір кольорових паличок (по 3 палички світло-зеленого,

коричневого, жовтого кольорів) ; малюнок із зображенням довгої звивистої

річки, ширина якої не однакова в різних місцях; силуети легкових автомобілів,

вантажівок, автобусів.

Хід гри

Педагог закріплює поняття «ширина річки», розповідає дітям, якими бувають

мости, яке їхнє призначення. Потім пропонує дітям побудувати з паличок

широкі та вузькі, довгі та короткі мости через річку для різних видів

транспорту.Діти впевнюються,що довжина мосту має бути не меншою за

ширину річки.За допомогою силуетів, що зображують різні види транспорту,

перевіряють, чи достатньо широкий кожен міст для свого виду транспорту, чи

можуть автомобілі,автобуси, вантажівки розминутися на свої мостах.

ІГРОВЕ ЗАВДАННЯ № 22

Тема «Чарівна драбинка»

Мета: Навчати будувати з кольорових паличок ряд за зростанням їхньої

довжини; закріплювати поняття «числовий ряд»; ознайомити з поняттям «склад

числа».

Матеріал: комплекти кольорових паличок (за кількістю дітей); малюнок із

зображенням ялинки; силует зайчика.

Хід вправи

Повідомити дітям, що зайчик вирішив прикрасити ялинку до новорічних свят,

але він не може дістати до верхівки, і запитує, як можна допомогти зайчику.

 ( Діти пропонують збудувати з кольорових паличок драбинку).

Пояснити, що драбинку потрібно будувати за певними правилами, подати ці

правила за зростанням складності:

1.    Від білої палички, збільшуючи довжину кожної сходинки на один

(кількість сходинок визначається відповідно до можливостей дітей).

2.    За вказівкою дорослого: знайти паличку 1 та покласти її перед собою; під

паличкою 1 покласти паличку 2; під паличкою 2 покласти паличку 3

(закінчити числом, яке зараз вивчається).

3.    Від будь-якої заданої палички вгору або вниз, збільшуючи або

зменшуючи на один.

4.    За вказівкою дорослого : покласти паличку 1, під нею - паличку 2, знайти

паличку довжина якої дорівнює довжині паличок 1 і 2, покласти її під

червоною. Знайти паличку, довжина якої дорівнює довжині паличок 1 і 3,

назвати її колір, покласти її під паличкою 3.

         Можна запропонувати дитині за тим самим принципом самостійно

         підібрати  решту паличок до драбинки.

На завершення гри підвести дітей до висновку, що кожна наступна сходинка

довша від попередньої на одну білу паличку 1.

ІГРОВЕ ЗАВДАННЯ № 23

Тема «На скільки?»

Мета: навчити порівнювати числа,закріплювати поняття «довший»,

«коротший», «більший», «менший», вчити користуватися знаками «<», «>».

Матеріал: комплекти кольорових паличок (за кількістю дітей), картки зі знаками

«<», «>», силуети білочки та зайчика.

Хід вправи

Розповісти дітям, що зайчик і білочка засперечалися, хто з них вищий і на

 скільки, і прийшли до кольорових паличок по допомогу. Запитати, як кольорові

палички можуть їм допомогти. (Паличками можна виміряти ріст звірят, а потім

порівняти довжину цих паличок).

Щоб порівняти довжину паличок, діти кладуть одну паличку над іншою і

визначають, яка з них довша. Педагог показує дітям,як можна зробити

математичний запис за допомогою цифр і знаків. Наприклад, діти порівнюють

червону паличку 2 і жовту паличку 5, складають з карток запис «5 > 2».

Потім діти визначають, на скільки одна паличка довша за іншу. Для цього слід

додавати до меншої з них білі палички так, щоб їхні довжини зрівнялися. Після

цього діти рахують білі палички й замінюють їх однією – тією, яка відповідає

їхній спільній довжині. Ім’я цієї палички означає різницю між числами, які

порівнюють.

ІГРОВЕ ЗАВДАННЯ № 24

Тема «Вітальні листівки»

Мета: розвивати вміння розв’язувати приклади на додавання і віднімання в

межах 10.

Матеріал: листівки з прикладами на додавання і віднімання в межах 10; картки

із зображеннями будинків під номерами; комплекти паличок (за кількістю

дітей).

Хід гри

Розповісти дітям, що перед новорічними святами надійшло багато вітальних

листівок і листоноша не встигає вчасно їх рознести. Щоб допомогти листоноші,

слід доставити листівку у вказані будинки.

Дитина отримує картку і визначає адресу – номер будиночка, куди потрібно

віднести листівку. Для цього малюк розв’язує приклад накартці, застосовуючи

кольорові палички.

ІГРОВЕ ЗАВДАННЯ № 25

Тема«Виміряй доріжку кроками»

Мета: ознайомити дітей з умовною міркою; вчити встановлювати логічні

зв’язки й закономірності; розвивати окомір.

Матеріал: комплект кольорових паличок; силуети їжаків.

Хід вправи

Розповісти дітям, що їжачиха і їжаченятко виміряли довжину доріжки кроками.

Мама повідомила їжаченяткові, що довжина доріжки 5 кроків. Їжаченя

здивувалося, тому що за його підрахунками довжина доріжки – 10 кроків.

 Запитати, чому так сталося, пропонує варіанти відповіді:

1.Вони міряли різні доріжки.

2.У їжачихи великі кроки, а в їжаченяти – маленькі.

У процесі обговорення перший варіант відхиляється. Звернути увагу дітей на

зв’язок між кількістю і розміром кроків, підвести до висновку, що чим більша

 мірка, тим менше число ми отримаємо, і навпаки.

Щоб закріпити вивчений матеріал, діти можуть виміряти різними мірками

(паличками різної довжини) предмети (килим, стіл тощо.)